- чинолюбний
- —————————————————————————————чинолю́бнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
чинолюбний — а, е. Який любить чини, прагне будь що їх мати, намагається вислужитися до високого рангу і т. ін. Чинолюбна людина … Український тлумачний словник
чинолюбність — ності, ж. Властивість за знач. чинолюбний … Український тлумачний словник